СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

АНТОНІВСЬКОЇ

  ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 

на 2021–2027 роки

 

 

 

 

 

 

Антонівка

Перелік скорочень

 

 

ОТГ – об`єднана територіальна громада

ТГ – територіальна громада

SWOT-аналіз – аналіз сильних, слабких сторін, а також сприятливих можливостей і загроз

ДФРР – Державний фонд регіонального розвитку

ПЗР – план заходів із реалізації

ВВП – валовий внутрішній продукт

ЄС – Європейський Союз

ГО – громадська організація

ЗМІ – засоби масової інформації

АЕС – атомна електростанція

ЦНАП – Центр надання адміністративних послуг

ФОП – фізична особа-підприємець

ФАП – фельдшерсько-акушерський пункт

ДНЗ – дошкільний навчальний заклад

ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю

МПО – місцева пожежна охорона

ДП – державне підприємство

КП – комунальне підприємство

ПП – приватне підприємство 

МТД – міжнародна технічна допомога

ЖКГ – житлово-комунальне господарство

ТПВ – тверді побутові відходи

ЗМІСТ

	Перелік скорочень	2
	Зміст	3
І	Вступ: необхідність створення Стратегії, методологія, учасники	4
ІІ	Аналіз розвитку громади:	8
	Соціально-економічний аналіз	10
	SWOT-аналіз – висновки	12
	Порівняльні переваги, виклики та ризики	15
	Сценарії розвитку Антонівської громади	18
ІІІ	Стратегічне бачення, цілі розвитку та завдання:	23
	Стратегічне бачення	23
	Цілі розвитку – стратегічні та оперативні. Завдання	24
	Індикатори (показники) продуктів та результатів реалізації Стратегії	36
	Узгодження між стратегією розвитку та іншими стратегічними документами	42
	Припущення та ризики, рекомендації	45
IV	Система впровадження, моніторингу та реалізації Стратегії, актуалізації  ЇЇ змісту	48
Додаток	План заходів із реалізації Стратегії на 2024–2027 рр.	49

 необхідність створення Стратегії,

методологія, учасники

 

Стратегія Антонівської громади – прогнозний та програмний документ її соціально-економічного розвитку. В основі методики створення – вимоги законодавства України, насамперед, законів України «Про засади державної регіональної політики», «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», «Про місцеве самоврядування в Україні»,  «Про стимулювання розвитку регіонів». Під час її розробки враховані положення низки підзаконних нормативно-правових актів, а саме: постанов Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 931 «Порядок розроблення Державної стратегії регіонального розвитку України і плану заходів її реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених Стратегії і плану заходів»(зі змінами), від 11.11.2015 № 932 «Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів» (зі змінами), «Методичні рекомендації щодо формування і реалізації прогнозних та програмних документів соціально-економічного розвитку об`єднаної територіальної громади» (затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 30 березня 2016 року № 75).

З метою забезпечення наукового підходу до розробки Стратегії Антонівської територіальної громади були враховані рекомендації експертів GIZ, викладені в Методології стратегічного планування розвитку об’єднаних територіальних громад в Україні, рекомендації «Стратегічне планування розвитку об’єднаної територіальної громади», розроблені Національною академією державного управління при Президентові України та Громадською організацією «Інститут громадянського суспільства» за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні».

Для створення Стратегії Антонівської громади використаний інтегрований підхід, який передбачає поєднання секторальної (галузевої), територіальної (просторової) та управлінської складових. Враховувалися також екологічна складова (з огляду на її нинішній стан та існуючі загрози), гендерний підхід (зокрема – щодо бюджетування), інтереси людей з особливими потребами (неповносправних).

Стратегія Антонівської громади визначає стратегічне бачення її розвитку, стратегічні та оперативні  цілі, індикатори (показники) їх досягнення, завдання для її сталого економічного і соціального розвитку. Вона ґрунтується на результатах SWOT-аналізу, проведеного робочою группою.

Структура Стратегії Антонівської громади поєднує вимоги до державної та обласної стратегій з вимогами до середньострокових планів (програм) соціально-економічного розвитку. Відповідно, вона складається зі вступу, аналітики, стратегічного бачення цілей розвитку, основних завдань, моніторингу (включно з індикаторами) та механізму внесення змін. Розглядаються фінансові джерела реалізації завдань Стратегії. Крім того, зроблено аналіз ступеня узгодженості Стратегії Антонівської громади з відповідним обласним документом, а також іншими довгостроковими, середньостроковими та короткостроковими прогнозними та програмними документами.

Розробка Стратегії здійснювалася з дотриманням таких принципів:

• об`єктивності – використовувалися (за можливістю) дані органів державної статистики, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та реальні індикатори (показники), які можливо оцінити;
• обґрунтованості та доцільності – документ розроблявся на основі чітко визначених цілей розвитку та економічно обґрунтованих завдань і проєктів, що сприяють їх досягненню із використанням світового досвіду у сфері програмування економічного і соціального розвитку;
• відкритості та прозорості – громадськості та підприємцям було забезпечено безперешкодний доступ до засідань робочої групи, вони залучалися до розробки цілей та завдань Стратегії, інформувалися про досягнуті результати для планування власної діяльності;
• недискримінації та рівного доступу – під час розробки Стратегії дотримувалися права та враховувалися інтереси різних суб'єктів об'єднаної територіальної громади, в тому числі – господарювання всіх форм власності;
• ефективності – визначення та забезпечення функціонування механізму досягнення цілей, виконання завдань, реалізації проєктних ідей у встановлені терміни;
• історичної спадкоємності – враховувалися та використовувалися  позитивні надбання попереднього розвитку громад;
• етнокультурного розвитку – відродження етнічної самосвідомості та збереження духовної і матеріальної культури етнокультурних груп, що проживають на теренах громади, сприяння їх розвитку;
• сталого розвитку – забезпечення розвитку громади для задоволення потреб нинішнього покоління з урахуванням інтересів майбутніх поколінь.

Під час підготовки Стратегії розвитку Антонівської територіальної громади була застосована партисипативна модель стратегічного планування, запропонована свого часу Фундацією розвитку місцевої демократії (FRDL, Польща), що означало:

• залучення до роботи над стратегічним документом широкого представництва місцевого середовища (представників різних установ, громадських організацій, фермерів, церкви, місцевих лідерів);
• діяльність із перспективи сталого розвитку – аналітичні дослідження та рішення, які ухвалювалися під час розробки Стратегії, охоплювали три сфери: економічну, соціальну й екологічну; це означає, що враховувалися умови, пов’язані з кожною із зазначених сфер (але не у кожному випадку вони мають бути однаково важливими);
• підготовку звіту про стан громади, який базується на аналізі поточної ситуації (аналіз фінансових даних, демографічних, про ринок праці та економіку, екологічних аспектів, стану інфраструктури);
• проведення соціального аналізу, який охоплював аналіз поточної ситуації та проведення соціологічного дослідження мешканців громади (про якість життя та публічних послуг у громаді);
• перевірку напрацьованих рішень під час громадських консультацій;
• тісну співпрацю під час роботи над документом між зацікавленими сторонами (громадянами та інституціями), працівниками органу місцевого самоврядування.

Бачення розвитку громади, напрацьоване у зазначений спосіб, спирається на цінності, які висловлюються та шануються мешканцями громади. Воно відображає їхні прагнення та містить в узагальненому варіанті основні напрями (сфери) майбутнього розвитку ТГ. У свою чергу, вони також не є випадковими, адже виявлені з усього комплексу проблем, порушених під час засідань робочої групи, зацікавлених сторін (SWOT-аналіз), наступних консультацій. Відповідно всі завдання, представлені в Плані – це результат поєднання пропозицій членів робочої групи та збору ідей мешканців громади.

 Таким чином, Стратегія дає відповіді на ключові питання, що стоять перед громадою: збереження її середовища, підвищення ступеня комфортності, формування безпечного простору для життя та ведення бізнесу, стимулювання громадянської та підприємницької активності, розвиток власних продуктивних сил, урізноманітнення їх форм, модернізація інфраструктури, розширення пропозиції робочих місць. Це перший довгостроковий план розвитку Антонівської громади. Отже, вона переходить від короткострокового планування розвитку до середньо- та довгострокового, що цілком відповідає як її інтересам, так і засадам державної регіональної політики.

В процесі розробки Стратегії взяли участь члени стратегічної робочої групи Антонівськоїтериторіальної громади (на різних етапах в цілому):

 

№п/п	ПІП	Посада
	ГРЕБЕНЬ Олена Сергіївна	Антонівський сільський голова, голова робочої групи;
	ГАНЗЮР Інна Василівна	Керуюча справами (секретар) виконавчого комітету Антонівської сільської ради, заступник голови робочої групи;
	ІЩИК Жанна Адамівна	секретар Антонівської сільської ради, секретар робочої групи;
Члени робочої групи:
	ТУЗ Василь Степанович	Виконавчий директор Асоціації «ОТГ Рівненщини»
	МИКИТИН Тарас Миронович	Експерт з регіонального розвитку
	ОХРЕМЧУК Ірина Євгеніївна	начальник фінансового відділу Антонівської сільської ради;
	Доминікін Раїса Дмитрівна	В.о. директора комунального закладу «Центр культури і дозвілля» Антонівської сільської ради
	СОВГУТЬ Тамара Сергіївна	Директор Антонівського ліцею
	ВОЛОЩУК Надія Володимирівна	Директор Великоцепцевицького ліцею
	ЛЕБЕДЄВА Людмила Сергіївна	Директор ЗДО «Дубок» с.Антонівка
	КІБИШ Любов Юхимівна	Директор ЗДО «Дзвіночок» с.Великі Цепцевичі
	ЯРУТА Тетяна Антонівна	Член виконавчого комітету Антонівської сільської ради
	МАЗАНА Людмила Юхимівна	депутат Антонівської сільської ради;
	БОСЮК Ігор Петрович	депутат Антонівської сільської ради;
	СМУЛКА  Оксана Петрівна	депутат Антонівської сільської ради;

 

Крім того, до роботи зі Стратегією долучилися жителі громади.

1. ІІ. Аналіз розвитку громади

1.Соціально-економічний аналіз

Голова громади (ПІП, тел.) Олена Сергіївна Гребень,0989668681

Заступник голови громади (ПІП, тел.)Валерій Сергійович Кіпер,0675852864

Відповідальна особа з питань ЦЗ (ПІП, тел.) Валерій Сергійович Кіпер,0675852864

Секретар ради (ПІП, тел.)Жанна Адамівна Іщик,0966484620

Поштова адреса 34380, вул. Б.Хмельницького,14 с.Антонівка Вараського району Рівненської області

Телефон 0966484620

Електронна адреса antonivka@silrada.rv.ua

 

1. Перелік структурних підрозділів громади (управління, відділи, сектори)  1

2. Кількість населених пунктів, що входять до територіальної громади   4

3. Кількість старостинських округів (ПІП старост, тел.) 1 Валерій Сергійович Кіпер,0675852864

4.Площа території громади (кв. кілометри) 68,47

5. Чисельність населення, осіб 5677

6. Консультаційні пункти (кількість, місце розташування)2 –приміщення Антонівської сільської ради вул. Б.Хмельницького,14 с.Антонівка, вул. Л.Українки,112 с. Великі Цепцевичі

7. Кількість закладів, що утримуються за рахунок бюджету органів місцевого самоврядування, у тому числі: 6

8. Загальноосвітніх навчальних закладів  2

9. Дошкільних навчальних закладів  2

10. Кількість закладів культури 4

11. Кількість фельдшерсько-акушерських пунктів 1

12. Кількість амбулаторій, поліклінік, лікарень  2 амбулаторії

13. Кількість станцій швидкої допомоги (місце розташування)1- вул. Залізнична,6 с.Антонівка

14. Поліцейська станція (відділ) 1

15. Наявність місцевої пожежної команди (місце розташування) 1 вул. Л.Українки с. Великі Цепцевичі

16.Кількість СГ сфери торгівлі  37

 

 

Населення громади

В складі Антонівської територіальної громади об`єданилися такі сільські ради з населеними пунктами:

№	Назва населеного пункту	Назва ради, якій підпорядковувався населений пункт до об‘єднання	Кількість населення, осіб	Відстань до адмін. центру громади, км
1	с Антонівка	Антонівська сільська рада	1546
2	с Чаква	Антонівська сільська рада	605	4
3	с Великі Цепцевичі	Великоцепцевицька сільська рада	3064	21
4	с Нетреба	Великоцепцевицька сільська рада	516	8

 

Громада нараховує 4 населені пункти. Конфігурація території громади вигладає доволі компактно.

Громада об’єднала виключно сільські населені пункти, причому не за ознакою економічного тяжіння, а (скоріше) логістики. Водночас гарна географія та чиста природа роблять територію громади потенційно ціковою як місце для заміського житла мешканців значних міст. 

 

Спостерігається значний дисбаланс у гендерній структурі мешканців громади – жінок (53%) більше (на 6%), ніж чоловіків (47%). Ці дані типові для України в цілому та відображають деструктивні процеси що відбуваються, особливо тривожні вони в сільській місцевості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          Щодо швидкої допомоги – такі послуги переважно забезпечує станція обласного комунального підприємства, що розташована в с Антонівка. Відстань та стан дороги дозволяє надавати такі послуги для мешканців більшості населених пунктів вчасно, одна питання з віддаленими селами виникають. Це може стати предметом для міжмуніципального співробітництва навколишніх сільських та селищних громад.

          Через громаду проходить автомобільна дороги загального користування державного значення Т-18-17 Бережниця – Степань – Деражне – Клевань-/М-06/ та автомобільна дорога загального користування державного значення Т-18-17.

 

Реагування на надзвичайні ситуації

У  Антонівській громаді  створена та функціонує місцева пожежна команда місцевоїх пожежної охорони (МПО). Базується вона в селі Великі Цепцевичі та обслуговує всю територію громади. Для цього закуплено пожежне обладнання, капітально відремонтовані дві пожежні машини. Кадровий склад - три рятувальники. Крім того пожежна команда бере участь у ліквідації надзвичайних ситуацій місцевого характеру, надає допомогу у гасінні пожеж у сусідніх громадах, може бути задіяна для ліквідації наслідків стихійних лих в разі виникнення такої  необхідності.

 

Аналіз сучасного стану системи освіти в громаді

У 2024 році мережа закладів освіти Антонівської сільської ради становить 4 заклади: 2 заклади загальної середньої освіти (Антонівський ліцей та Великоцепцевицький ліцей), 2 заклади дошкільної освіти (ЗДО «Дубок» с.Антонівка та ЗДО «Дзвіночок» с. Великі Цепцевичі).

У громаді зроблено чіткі реальні кроки для забезпечення права кожного на якісну освіту: дошкільна освіта стає ближчою до дитини та її потреб, загальна середня - оптимальнішою, інклюзивна - доступнішою.

 

Дошкільна освіта

 

У 2024р. на обліку перебуває 536 дітей від 0 до 6(7) років. Показник охоплення дітей різними формами дошкільної освіти  6-7 років становить 100 %.

Значна увага приділяється створенню інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування для виховання, навчання та розвитку дітей з особливими освітніми потребами. У 2 закладах дошкільної освіти та функціонує 1 інклюзивна група (ЗДО «Дубок» с. Антонівка), в якій здобуває інклюзивну освіту 1 дитина з особливими освітніми потребами. В двох закладах загальної середньої  освіти  облаштовано ресурсні кімнати.

У всіх закладах дошкільної освіти створені сучасні умови для розвитку дітей: групи оснащені дитячими меблями, ігровим обладнанням, дидактичними посібниками, комп’ютерною технікою. Медичні кабінети, харчоблоки та пральні забезпечені технологічним і медичним обладнанням. Заклади забезпечені твердим і м’яким інвентарем, мийними та дезінфекційними засобами. У кожному закладі створено власні вебсайти, що сприяє використанню Інтернет-ресурсів в управлінській, навчально-методичній, освітній діяльності, роботі з батьками вихованців, громадськістю.

В усіх закладах дошкільної освіти організовано  харчування дітей. Розмір батьківської плати за харчування однієї дитини в закладах дошкільної освіти з 01.01.2024р. 60% від фактичної вартості харчування на день. Не нараховується плата за харчування  дітей-сиріт, дітей-інвалідів, дітей, позбавлених батьківського піклування обох батьків або одного з батьків, дітей з сімей учасників АТО, військовослужбовців, які призвані під час мобілізації та на військову службу в період воєнного стану, дітей, батьки яких загинули в зоні бойових дій, АТО (при наявності поновлених документів), дітей внутрішньо переміщених осіб ( ВПО ).

 

Загальна середня освіта

Мережа закладів загальної середньої освіти (далі - ЗЗСО) Антонівської сільської ради у 2024  році нараховує 2 ЗЗСО (Антонівський та Великоцепцевицький ліцей), у яких навчається 1001 учень у 49 класах.

У закладах загальної середньої освіти Антонівської сільської ради створено умови щодо доступу до якісної освіти дітей з особливими освітніми потребами. Для 2 учнів організовано інклюзивне навчання в 2 класах.

У закладах загальної середньої освіти організовано навчання за індивідуальними формами: педагогічний патронаж та сімейна (домашньому) форма навчання.

Для учнів, які проживають поза межами населеного пункту, в якому знаходиться школа, відповідно до чинного законодавства організовано підвезення шкільними автобусами .

Закладами загальної середньої освіти приділяється значна увага роботі з дітьми пільгових категорій. У ЗЗСО навчається 5 дітей з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 9 дітей з інвалідністю, 84 дитини з малозабезпечених сімей, 10 дітей учасників бойових дій, в тому числі двоє дітей загиблих учасників бойових дій, 8 учнів з числа внутрішньо переміщених осіб.

Заклади освіти недостатньо забезпечені комп’ютерним обладнанням для здійснення освітнього процесу. У закладах загальної середньої освіти питання функціонування НКК потребує значної уваги та додаткових фінансових спрямувань, так як обладнання застаріле і потребує оновлення. Всі заклади мають доступ до мережі Інтернет, локальні комп’ютерні мережі, зони Wi-Fi.

Протягом  карантину 2020-2022 р.р. закладами загальної середньої освіти напрацьовано певну систему використання дистанційних технологій. Для забезпечення online-навчання використовували Інтернет-сервіси: GooglelGiac, GoogleClassroom, функціонал яких дозволив створювати віртуальні класи, проводити online-уроки, відеоконференції, ознайомлювати учнів з навчальним матеріалом за допомогою підбору й алгоритмізації мультимедійного контенту, задавати домашні завдання, перевіряти роботи та виставляти оцінки. Для проведення online-уроків, відеоконсультацій педагоги шкіл міської місцевості в більшості використовували програмні засоби відеозв’язку ZOOM, Google Meet, Skype. Для налагодження комунікації між вчителями, батьками та учнями створені відповідні групи у месенджерах Viber, Telegram, WhatsApp, актуальними стали телефонні консультації.

В ЗЗСО проводились акції, тематичні виставки, заняття з елементами тренінгу щодо запобігання насильства над дітьми та толерантного ставлення до однолітків, тижні правових знань, що сприяють формуванню в учнів стійкої громадянської позиції, почуття власної значимості.

У 2023-2024 роках продовжено роботу щодо створення сучасного освітнього простору в ЗЗСО: закуплено шкільні меблі, комп’ютерну техніку, засоби навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи (багатофункціональні пристрої, телевізори, дидактичні матеріали) за кошти державної субвенції та місцевого бюджету.

Забезпечують освітній процес у закладах освіти територіальної громади  140 працівників, з них педагогічних працівників - 100.

У зв’язку з закінченням строку дії трудового договору, відповідно до чинного законодавства у 2022 році за  додатковою угодою продовжено строк дії контракту для 1 директора закладу загальної середньої освіти. Протягом 2021-2023 років здійснено перереєстрацію закладів освіти громади та приведення установчих документів до норм чинного законодавства.

У зв’язку з епідемічною ситуацією, що склалася в Україні через поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та встановлення карантинних обмежень, з метою забезпечення в закладах освіти належного санітарно-епідемічного стану за кошти місцевого бюджету було придбано продукцію для чищення та прання, дезінфекційні засоби, антисептики для обробки рук, безконтактні термометри, щитки для обличчя, лампи ультрафіолетові. Поповнено запас медикаментів для аптечок медичних кабінетів закладів освіти.

Закладами освіти систематично проводяться роботи з енергозбереження: заміна вікон на енергозберігаючі, заміна та встановлення вхідних дверей, заміна освітлення, проводиться вимірювання опору заземлюючих пристроїв, опору ізоляції, здійснено технічне обслуговування вогнегасники, облаштовано  протирадіаційне укриття для закладів освіти у 2022 році, що дало змогу проводити освітній процес у 2022/2023 навчальному році офлайн в Антонівському ліцеї.

 

 

          2. SWOT-аналіз – висновки

               Результати SWOT-аналізу Антонівської територіальної громади отримані за допомогою двох сполучених способів.

Перший – матеріали дистанційного засідання робочої групи з розробки стратегії та представників зацікавлених сторін. Тоді віртуальним фокус-групам було запропоновано здійснити галузевий SWOT-аналіз за такими напрямами: адміністрація громади, інфраструктура та просторове планування, економіка, природне середовище та туризм. За підсумками роботи було проаналізовано п`ять зазначених сфер. Результати надіслані зовнішньому експерту для узагальнення.

          Другий – їх узагальненнята рейтингування у вигляді зведеного SWOT-аналізу. Зміст та вага виявлених факторів уточнювалися на основі даних соціально-економічного аналізу та соціологічного дослідження, що також суттєво вплинуло на їх перелік. Чисельність виявлених таким чином факторів коливалась від десяи («загрози») до п`ятнадця («сильтні сторони» та «слабкі сторони»). Надалі підготовлені матеріали обговорювалися з робочої групою та були відкореговані. Зокрема, уточнені деякі формулювання, а фактори, що зайняли найнижчі місця– видалені з таблиці SWOT-аналізу як несуттєві.

Отже, процес підготовки SWOT-аналіз проходив у кілька етапів за участю представників неурядових організацій, підприємств, різноманітних комунальних інституцій, а також мешканців,  які представляють різні соціальні групи (підприємці, фермери, пенсіонери), зовнішніх експертів та тривав понад два тижня.

 

Таблиця SWOT-аналіз

Сильні сторони	Слабі сторони
Високобальні землі (в середньому 40 – 45), значна (23%) частка лісів, сіножать та пасовищ (23%) за умови помірковано-волого клімату Понад половина мешканців має вищу або проф-тех освіту Розвинута сфера сервісу:  магазини, заклади громадського харчування, Діють лісництва Оптимальна мережа закладів середньої освіти – наповнюваність класів близька до розрахункової МОН Працює центр життєстійкості Пролягає через громаду залізнична колія Антонівська громада розташована длизько до транспортної розвязки (залізнична колія, дорога міжнародного значення).	Брак фахівців, необхідних для залучення зовнішніх ресурсів, а також низки галузевих (в освіті, культурі, медицині) Домінує приховане безробіття, при тому, що діє лише  легальних підприємців – ФОПів, зареєстрованих в ТГ Низька громадська активність мешканців громади (не має ГО та органів самоорганізації населення, бракує громадських лідерів) Бракує підприємств сільгосппереробки Нестача можливостей проведення вільного часу – через застарілу базу сфери культури та брак сучасних спортивних об`єктів Швидкісним Інтернетом охоплено не всі населені пункти громади Відсутнє централізоване водопостачання та водовідведення. Незадовільний стан доріг місцевого та державного значення
Шанси (можливості)	Загрози
Тенденція до росту попиту на сільгоспродукцію на світових ринках Діяльність організацій різних форм власності, що надають консультативно-дорадчу допомогу ТГ Державні та міжнародні програми підтримки розвитку МСП та сільського господарства Підтримка державного бюджету (ДФРР, галузеві програми), МТД, пільгові кредити громадам «Екологічні кошти» обласного бюджету Поширення ГІС-технологій та інших інформаційних технологій, їх адаптація до муніципальних потреб Інтерес потенційних інвесторів до місцевих та відновлювальних джерел енергії Тенденція до переселення мешканців значних міст до екологічно чистих та інфраструктурно розвинутих сіл Збільшення у сусідніх громад потреб до міжмуніципального співробітництва	Згортання активності світової економіки, її перепрофілювання та нова структуризація Наявність значно більш високооплачуваної роботи в досяжній близькості від громади Прагнення держави до утворення більших за площею та населенням ТГ Перекладання державою на ТГ нових повноважень без компенсації витрат Агресивна експлуатація орних земель агрохолдингами Погано контрольовані вирубки лісів Ерозія та зниження родючості ґрунтів Політичний вплив на розподіл державної підтримки місцевого самоврядування Світова тенденція до потепління, що призводить до зменшення прісноводних ресурсів

 

3. Порівняльні переваги, виклики та ризики

 

Порівняльні переваги

(визначені в результаті аналізу сильних сторін і можливостей)

• Тенденція до росту попиту на сільгосппродукцію на світових ринках, діяльність організацій, що надають консультативно-дорадчу допомогу ТГ, залучення програм підтримку розвитку МСП та сільського господарства, підтримка з державного бюджету – громадам та поширення використання ГІС-технологій дозволить ефективно використати розроблену єдину документацію землеутрою громади та ефективно використовувати існуючу  геоінформаційну систему управління громадою;
• діяльність організацій, що надають консультативно-дорадчу допомогу ТГ, залучення програм підтримку розвитку МСП та сільського господарства, а також з державного бюджету – громадам, поширення застосування ГІС-технолгій дозволить активізувати залечення значного освітнього потенціалу мешканців громади;
• тенденція до росту попиту на сільгоспопрдукцю на світових ринках, залучення програм підтримки розвитку МСП та сільського господарства разом із інтересом потенційних інвесторів до місцевих та відновлювальних джере енергії посилюють значення для розвитку громади її високо бальних земель та значних площ угідь;
• залучення підтримки з державного бюджету громадам, «екологічних» коштів обласного бюджету, інтересом потенційних інвесторів до місцевих та відновлювальних джере енергії доможуть залучити до розвитку громади її водні ресурси (насамперед, Десну) та навколишню природну територію;
• задучення підтримки для розвитку МСП та сільського господарства, державного бюджету – громадам на тіл тенденції до облаштування мешканцями великих міст житла в еколгігчно чистій сільській місцевості сприятиме розвитку існуючої на теренах громади розгалуженої сфери сервісу;
• залучення програм підтримку розвитку МСП та сільського господарства, державного бюджету – громадам, поширення застосування ГІС-технологій дозволить громаді задіяти для розвитку території розроблений генеральний план її адміністративного центру з зонінгом;
• залучення організацій, що надають консультативно-дорадчу допомогу ТГ, поширення застосування ГІС та інших інформаційних технологій, тенденція до переселення мешканців веплких міст до екологічно чистих та інфраструктурно розвинутих містечок активізуватиме роботу існуючого ЦНАПу;
• залучення організацій, що надають консультативно-дорадчу допомогу ТГ, підтримки з державного бюджету та поширення застосування ГІС й інших інформаційних технологій дозволить краще використовувати потенціал діючого аеродрому в с.Прогрес;
• залучення програм підтримку розвитку МСП та сільського господарства, а також з державного бюджету – громадам, «екологічних» коштів обласного бюджету сприятиме розвитку системи роздільного збирання ТВП в населених пунктах громади;
• залучення організацій, що надають допомогу ТГ, та тенденція до переселеняя мешканців значних міст до екологічно чистої й інфрструктурно розвинутої місцевості посилює значення розташування громади на перетині двох європейських автошляхів;
• тенденція до росту попиту на сільгосппродукцію на світових ринках та залучення програм із допомоги розвитку МСП тап сільського господарства сприятимуть розвитку існуючих підприємств АПК на теренах громади;
• тенденція до росту попиту на сільгосппродукцію на світових ринках та інтерес інвесторів до місцевих та відновлювальних джере енергії стимулюватимуть діяльність лісгоспів;
• залучення організацій, що надають допомогу ТГ, та підтримки з державного бюджету, позитивно впливатимуть на розвиток закладів освіти громади;
• поширення ГІС та інших інформацій них технологій сприятиме збільшенню обсягів обслуговування клієнтів на бензозаправках, що розташовані в Кіптях.

 

Виклики

(визначені в результаті аналізу слабких сторін і можливостей)

• брак фахівців, необхідних для залучення зовнішніх ресурсів, а також низки галузевих можна зменшити, якщо залучити організації, які надають консультативно-дорадчу допомогу ТГ, запроваджувати в своїй роботі ГІС та інші інформаційні технології, залучити спеціалістів із міст, розвивати мужмуніципальне співробітництво з іншими громадами;
• домінування архаїчного домогосподарства (традиційні аграрні культури, застарілі технології, одноособність) можна подолати, якщо скористатися стійким ростом попиту на сільгосппродукцію на світових ринках, залучити організації, які надають консультативно-дорадчу допомогу ТГ, а також державні та міжнародні допомоги, що допомагають МСП та сільському господарству, й підтримку з державного бюджету;
• приховане безробіття можна зменшити, а кількість ФОПі збільшити за умови використання стійкого росту попиту на сільгосппродукцію на світових ринках та залучення державних й міжнародних програм допомоги МСП та сільському господарству;
• низьку громадську активність можна підвищити за допомогою залучення організацій, які надають консультативно-дорадчу допомогу ТГ, та поширення застосування в громад ГІС та інших інформаційних технологій;
• підприємства сільгосппереробки на теренах громади можна розвинути, якщо скористатися попитом на сільгоспродукцію на світових ринках, який постійно зростає, та державними й міжнарожними програмамит підтримки МСП і сільгосппідприємств;
• нестача можливостей проведення вільного часу можна ліквідувати, якщо задучити організації різних форм власності, які надають допомогу ТГ, та підтримку з державного бюджету;
• мережу централізованого водопостачання можна збільшити, а наявну модернізувати, якщо залучити організації, які допомагають ТГ, та державну допомогу, спрямовану на інфраструктурні проєкти;
• регулярне можна налагодити, за умови залучення підтримки з державного бюджету, а також за допомогою налагодження міжмуніципального спвробітництва з сусідніми громадами;
• шкоду віж забруднення через викиди на трасах Е 101 та Е 95 та непомірного використання препаратів агрохолдингами можна зменшити, якщо залучити підтримку з державного бюджету та «екологічні» кошти обласного;
• стійкий від`ємний приріст населення можна зменшити, якщо скористатися тенденцією до переселення мешканців значних міст до екологічно чистих та інфраструктурно розвинутих містечок;
• для поширення швидкісного Інтернету на всій території громади можна скористатися новими видами інформаційних технологій (в т.ч. – способів зв`язку);
• незадовільний стан доріг місцевого значення можна покращити, якщо залучити підтримку з державного бюджету.

 

Ризики

(визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз)

• згортання активності світової економіки, її перепрофілювання та нова структуризація, наявність значно більш високооплачуваної роботи в досяжній близькості від громади, ерозія та зниження родючості ґрунтів, світова тенденція до потепління, що призводить до зменшення прісноводних ресурсів сприятимуть збереженню домінування архаїчного домогосподарства – традиційної аграрної культури, застарілих технологій, одноособності;
• політичний вплив на розподіл державної підтримки місцевого самоврядування, ймовірне позбавлення місцевих бюджетів права на відсотки акцизу з продажу пального, брак державного контролю щодо вивозу зерна та іншої сировини автотранспортом із перевищенням тоннажності посилюватимуть незадовільний стан доріг місцевого значення;
• агресивна експлуатація орних земель агрохолдингами, погано контрольовані вирубки лісів, брак державного контролю щодо вивозу зерна та іншої сировини автотранспортом із перевищенням тоннажності збільшуватимуть забруднення навколишнього природного середовища;
• наявність значно більш високооплачуваної роботи в досяжній близькості від громади та прагнення держави до утворення більших за площею та населенням ТГ посилюватимуть брак фахівців, необхідних для залучення зовнішніх ресурсів, а також низки галузевих;
• ті самі фактори пригнічуватимуть можливості створення підприємств сільгосппереробки;
• наявність значно більш високооплачуваної роботи в досяжній близькості від громади знижуватиме й без того незначну громадську активність мешканців громади;
• згортання активності світової економіки, її перепрофілювання та нова структуризація зменшуватиме можливості громади для ремонту наявної інфраструктури в сфері культури та спорту, а також створення нової;
• світова тенденція до потепління, що призводить до зменшення прісноводних ресурсів ускладнюватиме загрозливу ситуацію з водопостачанням на теренах громади;
• брак ресурсів, що пов`язаний із згортання активності світової економіки, її перепрофілювання та нова структуризація, заважатиме налагодженню регулярного транспортного сполучення між старостинськими округами та адмінцентром.

 

4. Сценарії розвитку Антонівської громади

          Антонівська територіальна громада перейшла на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом з січня 2021 р. Тобто ця дата є точкою відліку її існування як соціально-економічної цілісності, а не лише з точки зору правової чи адміністративної.

Крім того, більшість статистичних даних є приблизними або ж розрахунковими через відсутність у державній статистиці такої одиниці обліку, як об’єднана територіальна громада (лише район чи окремий населений пункт). Тому повноцінне формування сценаріїв із точки зору впливу внутрішніх факторів розвитку ускладнено. До цього питання варто повернутися після виконання першого Плану заходів із реалізації Стратегії. Поки що наведені елементи відображають, насамперед, вплив на громаду зовнішніх факторів. Хоча не лише.

          Основними сценаріями розвитку є інерційний (песимістичний) та модернізаційний (реалістичний).

 

Інерційний сценарій розвитку

          Інерційний сценарій базується на припущеннях, що баланс внутрішніх та зовнішніх факторів впливу на громаду, як суспільне та соціально-економічне явище, залишається незмінним, система змінюється за попереднім алгоритмом, тобто за інерцією. В цілому, суспільний, соціально-економічний стан країни та регіону є або нейтральним, або таким, що не сприяє розвитку громади.

                    Базові припущення інерційного сценарію – місцевий рівень:

• демографічні процеси залишатимуться негативними, водночас - нерівноміриними;
• випускники навчальних закладів, що розташовані на теренах громади, переважно залишатимуть громаду;
• ідентичність оновленої громади формуватиметься повільно, головним критерієм самоідентифікації надалі залишатиметься населений пункт, старостинський округ – тобто місце проживання мешканця громади;
• наявна структура економіки не зазнає принципових змін, вона спиратиметься на сільське господарство;
• дрібні сільськогосподарські товаровиробники й надалі вестимуть традиційне господарство, засноване на застарілих аграрних технологіях, кооперативів не виникатиме;
• крупні агропідприємства надалі безконтрольно використовуватимуть хімікати для оборобки полів, що негативно впливатиме на стан природного середовища та здоров`я населення;
• туризм та рекреація знаходитимуться в стані стагнації – з огляду на несприятливі зовнішні обставини;
• рівень сервісу на теренах громади поступово покращуватиметься;
• ресурсні можливості громади для реалізації проєктів розвитку зменшаться – через зменшення обсягів податкових надхожеджень, збільшення її території та населення, передачу державою функцій, що досі не виконувалися;
• філія підприємства Державного управління справами не платитиме за використання землі на теренах громади, а звернення громади про необхідність перегляду такої практики залишатимуться без уваги;
• аеродром в с. Прогрес й надалі житиме власним життям, помітно не впливаючи на розвиток громади;
• наявний високий освітній потенціал мешканців громади не знаходитиме можливостей для належного свого застосування на території громади;
• за рахунок державного бюджету громада зможе отримати лише незначну частину потрібного фінансування;
• обсяги нових інвестицій на теренах громади суттєво не зміняться;
• через брак досвіду та навиків громада не зможе залучити значних коштів міжнародної технічної допомоги;
• наявна структура комунальних організацій соціальної та гуманітарної сфер у цілому зберігатиметься;
• рівень надання адміністративних послуг буде високим – за рахунок  ЦНАПу;
• якість зв`язку (мобільний, Інтернет) та його поширення покращаться;
• рівень громадянської активності мешканців громади залишатиметься на низькому рівні; 
• рівень підприємницької активності не зміниться, надходження від такого роду діяльності незначно зростуть, але й надалі місцеві підприємці масово уникатимуть сплати податків, акцизів, а також паразитуватимуть на державних програмах соціальної допомоги.

Результат інерційного сценарію:

• села надалі знелюднюватимуться;
• чисельність працездатного населення громади становитиме менше 50% мешканців громади;
• посилиться брак галузевих фахівців;
• більшість мешканців громади надалі не цікавитимуться можливості свого впливу на рішення сільської ради;
• дрібні товаровиробники поступово витіснятимуться з ринку, рівень їх доходів впаде;
• мешканці громади не виявлятимуть значного бажання вести власну легальну підприємницьку, відкривати ФОПи та платити податки;
• різноспрямовані інтереси у новій сільськиій раді, обраній після збільшення громади, негативно вплинуть на ефективність управління в громаді;
• повільно погіршуватиметься загальний стан природного середовища;
• розвиток аграрної сфери залишатиметься динамічним, але це мало впливатиме на добробут місцевих мешканців;
• значних інфаструктурних проєктів на теренах громади не відбуватиметься, обмежуючись локальними покращеннями.

 

Модернізаційний сценарій розвитку

          Модернізаційний сценарій розвитку базується на припущеннях, формування дуже сприятливих зовнішніх (міжнародних, національних) та внутрішніх (в громаді) факторів впливу. Тобто громада максимально скористається можливостями стрімкого розвитку країни.

Базові припущення модернізаційного сценарію – місцевий рівень:

• грмада розробляє та реалізує ефективну політику, яспрмвану на збільшення чимсельності мешканців; 
• протягом кількох років формується локальна ідентичність збільшеної громади як територіальної спільноти зі спільними інтересами;
• громада інвентаризує всі свої (збільшені) наявні ресурси та зможе ними ефективно управляти;
• питання сплати за землю підприємствми ДУСі вирішується позитивно;
• громаді вдається залучити та втримати всіх необхідних кваліфікованих галузевих фахівців, розширити їхній перелік;
• громада переглядає підхід до бюджетування на користь проєктів, що сприяє економічному розвитку, зокрема – підтримці малого бізнесу та залученню інвесторів;
• територія громади дедалі більше приваблює містян як  місце відпочинку та життя;
• громаді вдається налагодити системну роботу з підтримки мікро- та малого бізнесу, фермерства, збільшиться їх рівень довіри до влади;
• громаді вдається привернути зовнішнього світу до своїх туристичних та рекреаційних потенціалів;
• громада запроваджує та розвиває різноманітні форми підтримки діяльності громадських організацій;
• громада формує достатню інституційну спроможність, аби постійно залучати значні зовнішні джерела фінансування – на конкурсних засадах;
• суттєво зросте рівень використання інформаційних (в т.ч. – ГІС) технологій в роботі в спілкуванні сілької ради та мешканців громади;
• громада налагоджує системи збору, вивозу та первинної утилізації сміття;
• створюється спортивний комплекс громади, виникнуть та працюватимуть добровільні спортивні об`єднання;
• рівень обслуговування в ЦНАПі громади та кількість послуг, що там надаються, не поступатимуться містам обласного значення;
• громада збільшує чисельність соціальних та комунальних послуг що надаються, розширить їх географію та підвищить якість;
• малі сільськогосподарські товаровиробники об`єднуються в сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, налагодити сертифікацію своєї продукції та формування товарних партій;
• розробляються та поширюються інвестиційні пропозиції громади;
• заклади соціальної та гуманітарної сфери оптимізовані та модернізовані, їхня діяльність частково перепрофільована – відповідно до поточних потреб та наявних викликів;
• довіра між людьми збільшується.

 

Результат модернізаційного сценарію:

• темпи депопуляції громади уповільняться;
• Антонівська громада стане легко впізнаваною для зовнішнього світу;
• з`являться нові інвестиції (підприємства), ФОПи та нові робочі місця;
• зменшиться «тінізація» економіки громади, малий бізнес збільшить  податкові відрахування до сільського бюджету;
• підвищиться рівень сервісу, зокрема туристичного;
• дрібним товаровиробникам, об`єднаним у споживчий обслуговуючий кооператив, вдається відстоювати своє місце на ринку продовольчих товарів;
• суттєво зросте рівень доходів населення, як наслідок – надходження до місцевого бюджету;
• мешканці громадип роявлятимуть більшу громадську активність та навчаться реалізувати свої інтереси за допомогою різноманітних форм громадянської діяльності;
• кілька облаштованих місць громадського відпочинку набудуть значної популярності як серед мешканців громади, так і її гостей;
• нові ресурсні можливості дозволяють громаді значно покращити стан своєї інфраструктури (зокрема, доріг) та рівень послуг, що надаються (зокрема, запровадити регулярне транспортне сполучення між її населеними пунктами);
• кожного року громада постійно залучатиме значні зовнішні ресурси для свого розвитку – як з державного бюджету України, так і міжнародної технічної допомоги;
• спорт стане модним, одночасно зміцниться рівень здоров`я мешканців громади та зменшиться рівень злочинності.
   

IІІ. Стратегічне бачення, цілі розвитку та завдання

1. Антонівська територіальна громада сприятлива для розвитку підприємництва, виробництва органічної сільськогосподарської продукції та екотуризму. Інфраструктурно розвинена, з високим рівнем інформатизації та комфорту для життя, роботи, спорту й відпочинку, соціально-позитивна спільнота активних громадян.

   Стратегічне бачення розвитку громади

 

 

 

 

         

 

 

 

 

         

 

Бачення сформульовано не академічним шляхом, а за допомогою участі активних мешканців громади, які брали участь у засіданнях робочої групи (друге засідання). Формулювання бачення проходило в кілька етапів та мало свої особливості з огляду на дистанційну форму проведення засідання робочї групи. 

Насамперед, були обговорені дані соціально-економічного аналізу та результати дослідження якості життя та послуг, що надаються на теренах громади. Потім, для кращого розуміння стану справ та його конкретизації,учасникм зібріння було запропоновано визначити (на їхню думку) домінуючі бажання та прагнення мешканців громади. З цією метою вони оприлюднювали відповідні тези в чаті програми 3CX, за допомогою якою здійснювався зв`язок. Надалі члени робочої групи в той же спосіб спробували ідентифікуватисвою версію цінностей, які, на їхню думку, поширені серед мешканців громади. Зрештою, результати були узагальнені, тобто зведені до списку прагнень та списку цінностей.

Надалі члени робочої групи ще раз розглянули методику формування стратегічного бачення (вперше з нею знайомилися на попередньому засіданні). Були сформовані чотири віртуальні фокус-груп, які самостійно працювали над власними версіями стратегічного бачення. Отримані версії були оприлюднені та обговорені. Зрештою, проведено рейтингове голосування. За його результатами робоча група відібрала два формулювання як базові з  наступним винесення на громадське обговорення – за допомогою оприлюднення на сайті сільської ради та її офіційній сторінці у соціальній мережі Facebook. Для його уточнення були використані й результати SWOT-аналізу. Остаточна версія, що враховувала низку правок, ще раз була обговорена на третьому засіданні робочої групи й тоді ж нею затверджена. 

Наявне формулюваннябачення оптимально враховує нинішній стан Антонівської громади, відштовхується від наявних проблем та водночас пропонує позитивний варіант її розвитку. Кожна теза у баченні означає, що нині цієї складової бракує, але мешканці громади прагнуть змінити ситуацію. Їхня реалізація має призвести до територіальниї спільноти, що поєднує в своєму розвитку агропромисловий комплекс, логістичні можливості та рекреацію, спирається в цьому на власний успішний малий бізнес та соціально активних мешканців громади.

          Крім того, в баченні стисло відображені стратегічні цілі стратегії, отже – також і оперативних. Таким чином, бачення стало реальним концентрованим виразом усього змісту Стратегії.

2. Цілі розвитку – стратегічні та оперативні. Завдання

          Реалізація бачення Антонівської громади вимагало відповідної підготовки. З метою реалізації комплексного підходу до планування було проаналізовано ефекти, які вдалося досягнути в попередній період розвитку. У результаті проведених із робочою групою та представниками зацікавлених сторін аналізу та дискусії були сформульовані стратегічні та оперативніцілі. В основі запропонованих цілей – результати, отримані завдяки аналізу виявлених проблем громади. Останні робоча група спробувала переформулювати на завдання. В процесі роботи з`ясувалося, що так можна зробити лише стосовно частини проблем. Інші або вимагали значно ширшого підходу (стали основою для оперативних цілей, або були проєктним ідеями (тож розглядалися вже на наступному етапі роботи над стратегією), або ж виходили за межі повноважень сільської ради, тому були зняті з обговорення.

          Робоча група, спираючись на дані соціально-еконоімчного аналізу, соціологічного дослідження та виявлені переваги громади, прийшла до висновку про існування трьох пріоритетних напрямів (економіка, інфраструктура, людський капітал), відповідно – доцільність формулювання трьох стратегічних цілей. З огляду на значення питання інтеграції громади не лише для її розвитку, а й самого існування цей напрямок (разом із розвитком людського потенціалу) було визначено як окрему стратегічну ціль.

          Оперативні цілі формувалися, переважно, за допомогою комбінування даних SWOT-матриці та виявлених завдань (тобто – не лише «зверху», але й  «знизу»). Оперативні цілі відображають тематичну спрямованість завдань стратегії. Формулювання оперативних цілей уточнювалися під час засідання робочої групи, за її результатами, а також підсумками збору проєктних ідей.

В цілому, структура стратегічних та оперативних цілей виглядає так:

 

Стратегічні цілі
1. Створення умов для розвитку підприємництва,  застосування інновацій, поширення органічного землеробства, екотуризму та використання  транзитно-логістичних можливостей	2. Формування згуртованої територіальної спільноти соціально активних та відповідальних громадян	3. Розвиток локальної інфраструктури для підвищення рівня послуг, комфорту та безпеки життя, роботи, відпочинку й занять спортом
Оперативні цілі
1.1. Стимулювання розвитку економічної активності на теренах громади	2.1. Сприяння розвитку громадянської активності та  участі мешканців в житті громади	3.1. Забезпечення доступу до якісної освіти та послуг у сфері культури і спорту
1.2. Маркетинг громади	2.2. Покращення рівня соціальної комунікації мешканців громади та ступеня довіри між ними	3.2. Покращення комунальної інфраструктури та надання комунальних послуг
1.3. Використання наявних туристично-рекреаційних  потенціалів громади та створення нових	2.3. Покращення управління громадою	3.3. Забезпечення громадської безпеки
		3.4. Збереження довкілля, відновлення та стале використання природних ресурсів, запровадження   енергоефективності

 

Успішне досягнення цілей пов’язується з підготовкою та реалізацією відповідного їм набору завдань. Завдання до оперативних цілей почали формуватися на основі виявлених проблем громади – тієї частини, яка на думку робочої групи, є достатньо вузькою, аби становити зміст саме завдання, а не оперативної цілі. Таким чином було сформовано перелік, оприлюднений для загального обговорення мешканцями громади та внесення проєктних ідей й технічних завдань до них.

Як з`ясувалося під час обговорення,щодо частини завдань були висловлені сумніви з огляду на реалістичність їхнього виконаннята доцільністі витрачання зусиль за відповідними напрямами в принципі. Тому під час засідання робочої групи із загального переліку були виключені кілька завдань, інші завдання зазнали редакційних правок та або/та місця свого розташування, але в структурі залишилися.

Таким чином, обговорення, що мало на меті збір проєктних ідей, вплинуло на перелік завдань, їхнє розташування в структурі цілей та формулювання. Водночас з огляду на короткий термін дії першого плану заходів із реалізації стратегії(два роки) було вирішено дещо відступити від методології та не наполягати, аби на кожне завдання нині обов`язково було розроблено технічне завдання. Тобто вони розробялися, але для включення вже до другого ПЗР.

В цілому співвідношення стратегічних та оперативних цілей із завданнями виглядає так:

Стратегічні, оперативні цілі та завдання Антонівської територіальної громади

Стратегічна ціль	Оперативна ціль	Завдання
1. Створення умов для розвитку підприємництва,  застосування інновацій, поширення органічного землеробства, екотуризму та використання  транзитно-логістичних можливостей	1.1. Стимулювання розвитку економічної активності на теренах громади	1.1.1. Сприяти запровадженню серед дрібних сільськогосподарських товаровиробників новаційних аграрних технологій та органічного землеробства
		1.1.2. Сприяти розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів
		1.1.3. Підтримати підприємництво у сфері послуг та виробничій (зокрема – деревообробки)
		1.1.4. Стимулювати розвиток мережі осередків роздрібної та дрібнооптової торгівлі сільськогосподарською продукцією й деревообробки
		1.1.5. Підготувати інвестиційно-привабливі об`єктіви для несільськогосподарського використання, в тому числі – логістичних потреб
	1.2. Маркетинг громади	1.2.1. Розробити документи містобудівного та просторового планування громади
		1.2.2. Розробити та зробити відмим брендбук громади
		1.2.3. Розробити та поширити інвестиційні пропозиції громади
	1.3. Використання наявних туристично-рекреаційних  потенціалів громади та створення нових	1.3.1. Сприяти розвитку послуг із сільського, сільського зеленого туризму
		1.3.2. Впорядкувати потенційні туристичні об`єкти громади
		1.3.3. Сприяти розробці туристичних продуктів громади
		1.3.4. Виготовити та поширити інформаційні матеріали про туристично-рекреаційні можливості громади (в т.ч. за допомогою занесення до геоданих) та її туристичні продукти
2. Формування згуртованої територіальної спільноти  соціально активних та відповідальних  громадян	2.1. Сприяння розвитку громадянської активності та  участі мешканців в житті громади	2.1.1. Підтримати створення та діяльність громадських організацій (в т.ч. жіновичх та молодіжних, вразливих категрій населення), органів самоорганізації мешканців, волонтерського руху
		2.1.2. Організвувати проведення дня громади,  толок, фестивалів, ярмарків, інших масових акцій
		2.1.3. Підтримати місцеві ініціативи із благоустрою території та ремонтів громадських споруд
	2.2. Покращення рівня соціальної комунікації мешканців громади та ступеня довіри між ними забезпечення умов для гендерної рівності	2.2.1. Провести функціональну реорганізацію діючих будинків культури, клубів, бібліотек, їхнє перетворення на інклюзивні осередки соціальної комунікації, громадських презентацій та організованого дозвілля
		2.2.2. Стимулювати розвитк ініціатив ремісництва, автентичного народного мистецтва
		2.2.3. Створити на теренах громади нові інформаційно-комунікативні можливості громади для генерування та реалізації пропозицій з її розвитку від різних соціальних груп
		2.2.4. Поширити надання соціальних послуг, в тому числі для людей із інвалідністю, з залученням громадськості
	2.3. Покращення управління громадою	2.3.1. Оновити документацію землеустрою громади та майна комунальної власності
		2.3.2. Цифрувати адміністративні послуги, що надаються громадою, запровадити та поширити електроні сервіси
		2.3.3. Підвищити професійний рівень управлінських кадрів та депутатів сільської ради
3.Розвиток локальної інфраструктури для підвищення рівня послуг, комфорту та безпеки життя, роботи, відпочинку й занять спортом	3.1. Забезпечення доступу до якісної освіти та послуг у сфері культури та спорту	3.1.1. Модернізувати заклади дошкільної та середньої шкільної освіти, в т.ч. з урахуванням інклюзії, забезпечити відповідність їхнього оснащення та комплектації вимогам НУШ, запровадження спеціалізацій, зокрема STEM-освіти
		3.1.2. Створити інфраструктуру власної системи позашкільної освіти
		3.1.3. Реконструювати наявну та створити нову спортивну інфраструктуру
		3.1.4. Сприяти розвитку екстремальних видів спорту, насамперед – авіаційного та парашутного
	3.2. Покращення комунальної інфраструктури та надання комунальних послуг	3.2.1. Реконструювати дороги та вулиці, впорядкувати прилеглу до них території та дотичну інфраструктури
		3.2.2. Налагодити регулярне транспортне сполучення між селами та адміністративним центром громади
		3.2.3. Ввести до експлуатації нові артезіанські свердловин, реконструювати наявні та подубувати нові мережі водогонів та водовідведення
		3.2.4. Розширити перелік, обсяги та території надання комунальних послуг
	3.3. Забезпечення громадської безпеки	3.3.1. Забезпечити умови для якісного та своєчасного надання послуг із охорони здоров`я
		3.3.2. Поширити зовнішнього освітлення в населених пунктах громади
		3.3.3. Забезпечити розвиток системи цивільного захисту населення, в т.ч. на засадах добровільності
		3.3.4. Підтримати співпрацю громади з Національною поліцією України
	3.4. Збереження довкілля, підвищення рівня екологічної безпеки та стале використання природних ресурсів, запровадження   енергоефективності	3.4.1. Ліквідувати стихійні сміттєзвалища, створити централізовану системи збирання, сортування, вивезення та утилізації твердих побутових відходів на основі екологічно безпечних технологій
		3.4.2. Організувати очищення річок, озер, ставків, каналів меліоративної системи на теренах громади, відновлення земель та екосистем, облаштувати загальнодоступні «зелені» зони відпочинку та біля водойм
		3.4.3. Запровадити енергозберігаючі технологій та сприяти використанню відновлювальних джерел енергії
		3.4.4.  Зобов’язання та заходи у сфері охорони довкілля та сталого використання природних ресурсів.
		3.4.5. Впровадження сучасних методів переробки твердих побутових відходів.
		3.4.6 Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів.